Вибух нафтової платформи «Deepwater
Horizon» - неймовірна аварія, котра відбулася 20 квітня 2010 року в 80
кілометрах від узбережжя штату Луїзіана в Мексиканській затоці, і з часом
переросла в техногенну катастрофу спочатку локального, потім регіонального
масштабу, з великими негативними наслідками для екосистеми регіону.
Платформа надглибокого буріння Deepwater
Horizon була побудована суднобудівної компанією Hundai Industries (Південна
Корея) на замовлення R & B Falcon (Transocean Ltd.). На воду ця платформа
була спущена в 2001 році, а через деякий час була здана в оренду британської
нафтогазової компанії British Petroleum (BP).
20 квітня 2010 року о 22:00 за місцевим
часом на платформі «Глибоководний Горизонт» (Deepwater Horizon) стався вибух,
що спричинив дуже сильну пожежу.
За 152 дні у води Мексиканської затоки
через пошкоджені труби свердловини вилилося близько 5 млн барелів нафти. Площа
нафтової плями досягла 75 тисяч км².
До кінця квітня нафтова пляма досягла
гирла річки Міссісіпі, а в липні 2010 року нафта була виявлена на пляжах
американського штату Техас. Крім того, підводний нафтовий шлейф розтягнувся на
35 км в довжину на глибині більш ніж 1000 метрів.
1100 миль узбережжя штатів від Флориди
до Луїзіани були забруднені, на березі постійно знаходили загиблих морських
мешканців. Зокрема, було виявлено мертвими близько 600 морських черепах, 100
дельфінів, понад 6000 птахів і безліч інших ссавців. В результаті розливу нафти
в наступні роки підвищилася смертність серед великих морських тварин. Тропічні
коралові рифи, розташовані в водах Мексиканської затоки, також зазнали
колосальних збитків.
Для ліквідації наслідків були підняті
буксири, баржі, рятувальні катери, підводні човни компанії BP. Їм допомагали
суду, літаки і військово-морська техніка США. У ліквідації наслідків
брало участь 1000 осіб, притягнуто близько 6000 військовослужбовців
Національної гвардії США. Для обмеження площі нафтової плями було застосовано
розпорошення диспергент (активних речовин, що застосовуються для осадження
нафтових плям). Також були встановлені бонові загородження, локалізують зону
розливу. Застосовувався механічний збір нафти, як за допомогою спеціальних
судів, також і ручним способом - силами добровольців на узбережжі США.
Безсумнівно ця катастрофа є надзвичайною
подією за останні десятиліття. Не можна не відзначити глобальність цієї події. Негативний
вплив наслідків аварії особливо стосується не тільки прибережної флори та фауни,
а й екосистеми цього району загалом.
