Великі
географічні відкриття - період в історії людства, що розпочався у XV
столітті і тривав до XVII століття, в ході якого європейці відкривали нові
землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії в пошуках
нових торгових партнерів та джерел товарів, які користувалися великим попитом
у Європі.
Причинами Великих географічних відкриттів стали такі фактори:
- У другій
половині ХV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання
турками-османами Близького Сходу.
- Шлях до Індії
через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців.
- Різноманітні
побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки та піратство робили торгівлю
вельми ризикованою, невигідною та нерегулярною.
- З’явилася велика
кількість посередників (арабів, італійців), що приводило до подорожчання
товарів.
- У XVI ст. пошуки
золота стали головною причиною, яка штовхала європейців у небезпечні експедиції
до казкових країн Сходу. До кінця XV ст. Європа була відносно
замкнутим регіоном. Відкриття нових земель розширило цивілізаційний кругозір
європейців. Водночас почалася адаптація позаєвропейського світу до цінностей
європейської цивілізації, щоправда, не завжди цивілізаційними методами.
Що таке епоха географічних відкриттів?
Це в першу чергу переворот в свідомості людей. Відкриття покінчили з легендами і міфами про форму Землі та невідомі території і їх населення. Подорожі Колумба та його послідовників, плавання Магеллана за кілька десятків років зробили справжній переворот в географії. Величезних успіхів досягла астрономія. Успіхи мореплавства відкрили шляхи розвитку світової торгівлі та зв`язків між віддаленими територіями. Від, головним чином, каботажного плавання на невеличких кораблях мореплавці перейшли до океанічного, використовуючи каравели. Справжній бум у суднобудуванні та науці мореплавства стався у XVI ст. коли з`явилися принципово нові морські судна та навігаційне устаткування, багато-палубні військові кораблі та вантажні - для перевезення людей, худоби та коштовностей.
Наука та література опанували важливу для пізнання світу і людини проблематику: географічні відкриття, невідомі тварини, нові раси, самобутні культури і своєрідні релгійні системи. Особливо прогресували природничі науки та фізика, отримали стимул для свого розвитку соціально-історичні науки, зароджувалися антропологія та етнографія. Людство почало жити в новому часі, новій епосі. Недаремно більшість істориків вважають 1492 роком закінчення епохи феодалізму та початку нового часу.
Наукові досягнення в галузі мореплавства сприяли пошуку нових світів. Зокрема, у другій половині
XV ст. було значно поліпшено навігаційні прилади (компас, астролябія,
морські карти). Вони давали можливість більш точно визначити розташування
судна в морі, прокладати морські шляхи й організовувати безпечне
мореплавство. З'явилися нові, досить надійні й досконалі кораблі -
каравели. Завдяки їх вдалій конструкції судна могли досить швидко рухатися
проти вітру (близько 23 км на год) й перебувати в морі місяцями.
Карта географічних вікриттів
Подорож Магеллана остаточно
довела Європі, що земля кругла, і дала можливість наступним мореплавцям,
зокрема англійцю Френсісу Дрейку в 1577-1580 рр., вже більш ґрунтовно вивчити
нові землі, моря й океани, що мало надзвичайно велике як наукове, так і
суспільно-економічне значення.
Френсіс Дрейк
З відкриттям
нових земель та країн європейці розпочали їх інтенсивну колонізацію, яка,
як правило, проводилась жорстокими методами щодо місцевого населення.
Основу
колонізаційного процесу заклав іспанець Фернандо Кортес (1485-1547). Він
протягом 1519-1521 рр. захопив величезну країну Мексику, а її населення
(племена ацтеків) зробив колоніально залежним від Іспанії. Другий іспанський
конкістадор Франсіско Пісарро у 1532-1535 рр. підкорив країну Перу, а
в 1530-1540 рр. іспанці захопили Чилі, Нову Гранаду (Колумбію), Болівію.
Франсіско Пісарро
Успіхи Іспанії та Португалії
в захопленні й освоєнні нових земель заохотили й інші європейські країни до
активної колоніальної політики. Протягом другої половини XVI - початку ХУП ст.
голландці відкрили Соломонові острови (1567 р.), частину Південної Полінезії
(1595 р.). У 1616 році голландець Схаутен де Горн відкрив найпівденнішу частину Америки - мис,
який і було названо його ім'ям. Протягом 1642-1644 рр. співвітчизник Горна
Абель Тасман обстежив австралійське узбережжя і довів, що Австралія - це новий
континент.
Вільям Схаутен де Горн
В економічному сенсі географічні відкриття зробили революцію в європейській торгівлі.
Результатом її стало
розширення світового ринку, збільшення різноманітності циркулюючих товарів.
Змінилися напрямки торговельних шляхів, що породило суперництво між
європейськими націями у прагненні оволодіти азійськими й американськими ринками
збуту та продуктами.
Величезним науковим
досягненням цього періоду є відкриття польським вченим М. Коперником (1473—1543
pp.) геліоцентричної системи, описаної в його безсмертному творінні "Про
обертання небесних сфер". Проте, описуючи рухи планет навколо Сонця, він
продовжував наслідувати Птоломея, вважаючи їх орбіти круговими. У 1618 р. була
опублікована праця німецького астронома І. Кеплера, в якій стверджувалося, що
планети рухаються не за круговими, а за еліптичними орбітами. В 1623 р. Г.
Галілей навів докази, що підтверджували теорію М. Коперника, чим викликав хвилю
гніву з боку церкви. Нарешті, у 1686 p. І. Ньютон сформулював закон
всесвітнього тяжіння. Ці наукові відкриття поклали край вигадкам космографія.
Найбільші успіхи за роки Великих відкриттів з галузей географії були досягнуті краєзнавством і
картографією. Це пояснюється колосальною популярністю книг, в яких описувалися
чужоземні краї, а також великим попитом на карти, які були необхідні для
здійснення нових походів. Швидкому розвитку картографи сприяло впровадження
ряду вимірювальних приладів і застосування голландським ученим Б. Снеліусом
(1580—1626 pp.) способу тріангуляції для визначення віддалей на поверхні Землі.
Це дало можливість складати карти з великою точністю.
Унаслідок відкриття нових
земель до кінця XVI ст. виникли економічні зв'язки між найвіддаленішими землями
та народами різної матеріальної культури.
Результатом Великих
географічних відкриттів стало поширення новітніх тенденцій в економічній політиці європейського
буття.
